Міжнародне співробітництво

Відділ співпрацює з багатьма зарубіжними науковими групами та організаціями, що займаються дослідженнями геокосмосу, у тому числі:

• З Центром атмосферних досліджень Масачусетського університету, м. Лоуелл, США, директор – проф. Б. Рейніш. (University Massachusetts Lowell Center for Atmospheric Research - UMLCAR, Director – Prof. Bodo Reinisch). Розвиток методик іоносферного зондування з використанням портативного цифрового іонозонду DPS-4 (UMLCAR) та алгоритмів когерентної просторово-часової обробки сигналів широкомовних КВ радіостанцій (РІ НАН). В результаті співпраці розроблено метод частотно-кутового зондування іоносфери для відновлення характеристик іоносферних збурень, що переміщаються, та їх візуалізації в реальному часі.
  В рамках партнерського проекту УНТЦ Р-330 (керівник – В.Г. Галушко) спільно з UMLCAR досліджувався ефект саморозсіювання потужної радіохвилі на стимульованих нею плазмових іоносферних неоднорідностях. (V. G. Galushko, A. V. Koloskov, V. V. Paznukhov, B. W. Reinisch, G. Sales, Y. M. Yampolski, and A. V. Zalizovsky. Self-Scattering of the HAARP-Heater Emission as Observed at Geographically Dispersed Receiving Sites. Antennas and Propagation Magazine, December, 2008, submitted). У якості приймальних позицій використовувалися мережа іонозондів UMLCAR у США та Гренландії та два когерентні комплекси РІ НАН в Україні (РАО) і на обсерваторії KHO, о. Свалбард, Норвегія.
• З Геофізичним інститутом США, Університету м. Фербанкс, Аляска, директор – проф. Р. Сміт, партнер – проф. Б. Воткінс. (Geophysical Institute of USA, Fairbanks University, Alaska – GI UFA, Director – Prof. Rodger Smith, collaborator – Prof. Brent Watkins). Дослідження ефектів мерехтінь та поглинання випромінювання дискретних космічних джерел (ДКД) та космічного фону у природно та штучно обуреній полярній іоносфері (відповідальний виконавець - В.Г. Безродний). У якості інструментів використовувалися багатопроменеві ФАР панорамних ріометрів на обсерваторіях GI UFA в Покер Флат і Гакона (Аляска). Відновлення просторового спектру плазмових неоднорідностей і швидкостей їх руху. Передбачено та виявлено ефект ракурсного розсіювання випромінювання ДКД на магнітоорієнтованих іоносферних неоднорідностях, стимульованих потужним нагрівним стендом HAARP. Запропоновано методику візуалізації просторово-часового розподілу іоносферних неоднорідностей над Аляскою. (V. G. Bezrodny, O. V. Charkina, V. G. Galushko, K. Groves, A. S. Kashcheyev, B. J. Watkins, Y. M. Yampolski, and Y. Murayama (2008), Application of an imaging HF riometer for the observation of scintillations of discrete cosmic sources, Radio Sci., 43, RS6007, doi:101029/2007RS003721 >>.)
• З Інститутом космічних досліджень Австрійської академії наук, м. Грац, Австрія, директор – проф. В. Баумйохан, партнер – проф. Х.О. Рукер (Space Research Institute, Austrian Academy of Sciences, Graz, Austria, Director is Prof. Wolfgang Baumjohann, collaborator is Prof. Helmut O. Rucker) (Institut fur Weltraumforschung, IWF, der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften, OAW). Відповідальний виконавець –  Г.В. Літвіненко. За допомогою нової високоефективної реєструючої апаратури, розробленої в РІ НАН, обробляються дані спостережень спорадичного декаметрового випромінювання Юпітера, отримані на найбільшому у світі радіотелескопі декаметрового діапазону УТР-2. Проводяться теоретичні дослідження динамічних спектрів радіовипромінювання Юпітера, розробляються фізичні механізми формування імпульсів S-випромінювання. Вперше було показано, що «прості» S-сплески мають складну внутрішню мікросекундну структуру. У майбутньому передбачається створення фізично обґрунтованої послідовної ієрархічної системи модуляційних ефектів спорадичного декаметрового випромінювання Юпітера з урахуванням впливу ефектів поляризації та ефектів поширення випромінювання у плазмових середовищах.
• З Європейською асоціацією некогерентного розсіювання (EISCAT), штаб-квартира в м. Кіруна, Швеція та Університетом м. Тромсо, Норвегія, науковий директор – проф. А. Бреккє. (European Incoherent Scatter Scientific Association, Kіruna, Sweden and Tromso University, Norway, Scientific Director of EISCAT – Prof. A. Brekke). Відповідальний виконавець –  А.В. Колосков. Дослідження ефектів поширення коротких радіохвиль у високоширотній іоносфері, вивчення глобальних резонансів в Арктиці та Антарктиді. Обладнання обсерваторії KHO на о. Свалбард (78° 8' 52.8" N, 16° 2' 34.8" E) установками когерентного іоносферного зондування та магнітометричними станціями української розробки для дослідження Шуманівського (ШР) та Іоносферного альфвенівського резонаторів (ИАР). У 2008 році на обсерваторії KHO встановлено Інтернет керований когерентний двоканальний КВ приймач, що дозволяє в реальному часі аналізувати ефекти розсіювання пробних радіосигналів на неоднорідностях полярної іоносфери. Спільно з норвезькими колегами досліджено ефект сонячного затемнення 31.07.2008 р. на радіотрасах середньою та великої протяжності. Проведено ряд пробних експериментів з когерентного прийому випромінювань потужних нагрівальних стендів HAARP, SPEAR та Tromso.